Шановні колеги !


Прийміть слова щирої вдячності, поваги і подяки за щире бажання зберегти і передати інтелектуальне і духовне багатство. Бажаємо Вам доброго здоров'я, оптимізму, благополуччя, нових творчих здобутків і вдячних читачів!
Бібліотека - це своєрідна пам'ять суспільства, у якій зберігаються знання, накопичені протягом багатьох віків різними народами.
Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988 році. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована Ярославом Мудрим. Час заснування бібліотеки невідомий. Єдина згадка в літописних джерелах про першу бібліотеку Київської Русі датується 1037 роком у "Повісті временних літ". Подальша її доля невідома. Щодо книжок бібліотеки, літопис наголошує на винятково церковному їх спрямуванні. Більшість із них справді були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства, але поряд з церковними перекладалися й книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, публіцистичні твори. Саме вони послужили основою для перетворення Софії Київської на центр літописання і передової думки. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для того часу кількість. Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця 11 століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі. У Софії Київській було укладено перший літописний звід 1037-39 років, написано і проголошено знамените "Слово про Закон і Благодать" київського митрополита Іларіона, створено "Ізборник Святослава", написано "Послання до Смоленського пресвітера Фоми" київського митрополита Климента Смолятича. Знайомство з творами Іларіона і Климента Смолятича переконує в тому, що їм були відомі основні положення філософських вчень Платона, Арістотеля та інших філософів давніх часів.
Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня, заклали основу бібліотеки Києво-Печерського монастиря, а також бібліотек інших великих міст Київської Русі. З приводу подальшої долі бібліотеки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по бібліотеках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 року при спаленні Києва. Інші сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київських, а то навіть і прикиївських підземеллях.
Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.